Прогнозування та планування соціального розвитку персоналу є складовою плану соціального розвитку організації. Під соціальним плануванням розуміють науково обґрунтоване визначення цілей, показників і завдань (термінів, темпів, пропорцій) розвитку соціальних процесів і розробку основних заходів щодо їх практичної реалізації в інтересах певної організації. Планування та прогнозування передбачає наявність відповідних прогнозних проектів, цільових програм, а також короткострокових, середньострокових і довгострокових планів.

Соціальний прогноз – це передбачення, яке на основі спеціальних досліджень містить: прогнозування умов відтворення людських ресурсів у організації; прогнозування стану відтворення людських ресурсів поза виробництвом; визначення соціальних результатів прогнозних заходів стосовно розвитку персоналу.

Соціальне планування розвитку персоналу передбачає аналіз стану внутрішнього соціального середовища організації, урахування зовнішніх чинників, що впливають на розвиток персоналу, розроблення проектів планів і програм, розрахованих на використання у плановому періоді потенційних можливостей особистості, трудового колективу щодо його подальшого розвитку. Під час соціального прогнозування та планування розвитку персоналу потрібно також ураховувати ситуацію у сфері економічної діяльності, регіоні й державі. Такий аналіз є підґрунтям для соціального прогнозу розширеного відтворення людських ресурсів на підприємстві та поза виробництвом.

Соціальному підрозділу служби персоналу мають надаватися організаційно- розпорядчі функції щодо забезпечення заходів з розвитку працівників організації. Ці заходи варто обґрунтовувати цільовими програмами й планами соціального розвитку. Звідси випливає потреба взаємодії та координації служби персоналу із суміжними підрозділами організації, представниками найманих працівників (професійних спілок) та іншими громадськими організаціями, територіальними органами управління Мінсоцполітики України.

Перебудова діяльності професійних спілок в організаціях відповідно до сучасних вимог та орієнтація їх на конструктивну роботу з роботодавцями щодо соціального розвитку персоналу має стати одним із пріоритетних напрямів підвищення ефективності навчання працівників на виробництві, планування їх трудової кар’єри й кар’єрного зростання, поліпшення соціальної структури трудового колективу.

Робота соціального підрозділу служби персоналу з розвитку працівників організації має здійснюватися на основі чинного законодавства, що визначає правові засади соціальної політики держави й гарантії у сфері розвитку персоналу. У цьому зв’язку під час планування соціального розвитку персоналу необхідно використовувати соціальні нормативи та соціальні стандарти тощо.