Вступ

Потреби споживачів формуються під впливом комплексу факторів середовища. Ці ж фактори є визначальними і в процесі прийняття купівельного рішення кінцевими споживачами. Складність процесу утворення та задоволення потреб у покупців змушує туристичні підприємства звертатися до дослідження зазначених факторів з метою прогнозування запитів, а також моделювання їх поведінки.

Проблеми дослідження факторів, які впливають на формування поведінки споживачів, порушуються у численних працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Найґрунтовніші з них належать таким науковцям: І. Альошиній [2], Т. Н. Байбардіні [3],  Г. С. Беккеру [4], Д. Блекуеллу, Дж. Ф. Енджелу [5, 6], А. В. Зозульовій [7], В. І. Ільїну [8], Л. В. Капінус [9], В. Л. Комаровській [10], Г. В. Ложкіну [10, 11], Майклу Р. Соломону [17], М. Мастинцю [12], О. В. Прокопенку [15], С. В. Скибінському [16] та ін.

Культура є найбільш сильним фактором соціального впливу на судження і поведінку споживачів.

Культура – сукупність основних цінностей, потреб і стерео­типів поведінки, що розвинулася у результаті спільного життя людей, а також понять, які член суспільства засвоює в родині та різних соціальних інститутах.

Культура відображає рівень розвитку суспільства, що охоп­лює знання, віросповідання, мистецтво, право, мораль, звичаї й будь-які інші навички та звички, набуті членами суспільства.

З точки зору вивчення поведінки споживачів і управління нею найважливішими є такі функції культури:

– людинотворча, що забезпечує розвиток творчого потенціа­лу людини в усіх його формах;

– пізнавальна – як засіб пізнання і самопізнання суспільст­ва, соціальної групи й окремої людини;

– інформаційна – функція трансляції соціального досвіду, що серед іншого забезпечує зв’язок часів (минулого, сьогодення і майбутнього);

– комунікативна – функція соціального спілкування, що за­безпечує адекватність взаєморозуміння;

– ціннісно зорієнтована, яка задає певну систему координат, своєрідну „карту життєвих цінностей”, у яких існує і на які орієн­тується людина;

– нормативно регулювальна – за якої культура є засобом соціального контролю за поведінкою споживача. 

1. Основні фактори, що впливають на поведінку покупців

На вибір покупців впливають соціально-економічні, культурні, особисті та психологічні фактори. Значною мірою вони не керуються і не контролюються з боку виробників (продавців), але повинні враховуватися ними під час прийняття рішень про виробництво і продаж товарів.

1. Перша група факторів – економічні й політичні – впливає на інші фактори (соціальні, культурні) більше, ніж безпосередньо на поведінку конкретної людини. Але разом з тим не слід ігнорувати той факт, що загальне становище з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві впливає на розвиток потреб, а отже, на поведінку споживача на ринку. Більш наочно цей вплив простежується на крайніх полюсах процесу відтворення – під час кризи і підйому.

В умовах кризи попит випереджує пропозицію, що спонукає покупців запасати товари, купувати їх “про всяк випадок”, без особливої на те потреби на цей момент. Але одержуючи певну інформацію про стан світового ринку, людина свідомо чи несвідомо починає орієнтуватися на його рівень. Цьому сприяють телебачення, рекламні проспекти, журнали тощо. Така суперечність між прогресом у політиці і застоєм в економіці ще більше загострює ситуацію на ринку, посилює ринкові диспропорції.

Модель ринкової економіки передбачає різноманітність форм власності, широку економічну самостійність усіх її суб’єктів. Звичайно, все це позначається на поведінці покупців. У ситуації, коли не потрібно нічого шукати, а лише купувати товар, який пропонується, покупець освоюється досить швидко. Постійне вивчення і прогнозування цих змін – важливе завдання для дослідників ринку.

На поведінку покупця завжди впливають соціальні фактори, серед яких важливе місце займає соціальний статус. Звичайно, для маркетингу має невелике значення традиційний розподіл всього суспільства на робітників, селян та інтелігенцію. Такий підхід не відображає всієї різноманітності соціального стану людей у суспільстві. Наприклад, у США виділяють шість соціальних класів: вищий з вищих (майже 1 % населення); нижчий з вищих (2 %); вищий із середніх (12 %); нижчий із середніх (30 %); вищий з нижчих (35 %); нижчий з нижчих (20 %). Слід враховувати, що в американців, з їхнім прагматичним підходом до досліджень, не вироблені чіткі критерії зарахування певної групи людей до того чи іншого класу. Тут враховуються і характер праці, і рівень доходу, і володіння нерухомим майном, й інші ознаки. Але за цих обставин важливо інше – досить широка диференціація населення за соціальною належністю дає змогу краще виявляти вплив цього фактора на поведінку покупця на ринку.

Основні підходи, якими слід керуватися при вивченні поведінки покупців залежно від соціальної ознаки, такі. Насамперед має значення, у чиїй власності перебуває підприємство, на якому людина працює досить тривалий період, – державне, кооперативне, колективне, індивідуальне, спільне тощо. Важливо врахувати реальне ставлення працівників до засобів виробництва і результатів своєї праці, що залежить від використання оренди, лізингу, підряду та інших форм взаємовідносин трудових колективів з власником засобів виробництва. Наступний момент – характер і зміст праці, тобто чи є працівник робітником, спеціалістом, управлінцем. Зрештою, важливе значення має розподіл працівників за їхніми доходами. Всі ці фактори впливають на поведінку покупців на ринку. Спеціальне дослідження має показати, як і якою мірою це відбувається.

2. Професія також є фактором, який впливає на попит покупця та поведінку його на ринку. Тут має значення як спеціальність, так і рівень кваліфікації. Спеціалісти з маркетингу повинні намагатися досліджувати взаємозв’язок між професійними групами людей та їхньою зацікавленістю у придбанні конкретних товарів і послуг. Підприємство не може орієнтувати виробництво своєї продукції, розраховуючи на конкретні професійні групи. Так, розвиток виробництва персональних комп’ютерів і програмного забезпечення повинен обов’язково супроводжуватися вивченням професійного складу потенційних споживачів.
3. Освіта тісно пов’язана з професією, однак це не тотожні поняття. Маючи в принципі однакову освіту, люди можуть мати різні професії. Можна також підвищувати рівень освіти, не змінюючи професії. Встановлено, що цей фактор впливає на попит і поведінку покупців на ринку. А це означає, що зі зміною рівня освіти як окремої особи, так і певної соціальної групи слід чекати переорієнтації попиту на ринку. Ці тенденції повинні передбачати й аналізувати дослідники маркетингу, комерсанти. Лише зовсім некомпетентним людям у сфері торгівлі можуть здатися непередбаченими “бум” на книжки у 70-х, величезний попит на комп’ютери, розмножувальну техніку у 80-х роках. Це засвідчили насамперед статистичні дані про зростання кількості спеціалістів з вищою освітою в період, що передував цьому “буму”.

До економічних зобов’язань, які мають вплив на поведінку покупця, належать платоспроможність (рівень доходу, стабільність), наявність заощаджень, боргів тощо. Звичайно, все це має значення для прийняття рішень про покупки. Тому спеціалісти з маркетингу повинні приділяти багато уваги прогнозуванню тенденцій у зміні цих характеристик.

Зростання рівня доходів підвищує платоспроможний попит населення, але одночасно він може бути не забезпечений відповідним товарним покриттям. У цих умовах необхідні досить гнучке ціноутворення, зміна асортиментної структури тощо.

4. Люди одного соціального класу, рівня культури, професійної належності дотримуються різного способу життя. Останній, по суті, є моделлю життя особи, яка виражається в захопленнях, вчинках, інтересах, думках.

Розробляючи маркетингову стратегію, спеціалісти повинні знайти взаємозв’язки між товаром, що виробляється, чи його асортиментом і групами людей, для яких характерний той чи інший спосіб життя. Як правило, ці дослідження супроводжуються збиранням великої кількості інформації про захоплення, інтереси, думки людей, демографічну ситуацію, яка потім обробляється на комп’ютерах з метою пошуку таких специфічних груп у цій місцевості, регіоні чи у всій країні. За цими даними здійснюється класифікація споживачів за критерієм певного способу життя.

2. Особливості культурних цінностей, які впливають на поведінку споживачів

Кожній особі притаманний специфічний характер, тобто певні психологічні якості. Так, відома класифікація людей за типами характеру на холериків, сангвініків, флегматиків та меланхоліків. Є дослідження, що пропонують інші типи: домінантний, автономний, оборонний, пристосовний, різноманітний, самовпевнений, суспільний. У маркетингу доцільно класифікувати типи характерів і потім виявити зв’язок між ними і товарами на ринку, яким надається перевага. У практичній діяльності така інформація повинна широко застосовуватися в рекламній роботі.

У широкому сенсі слова зарозумілість (самоуявлення) особи – це риса характеру. Дійсне самоуявлення (як людина себе бачить) відрізняється від ідеального (якою б хотіла себе бачити) та від зовнішнього (що вона думає про ставлення до неї інших). Будь-який з цих показників (чи всі разом) особа намагатиметься реалізувати на ринку. Комерсант повинен попередити його бажання, допомогти йому і собі.

На вибір покупцем товару впливають також суто психологічні фактори, до яких, як правило, відносять: мотивацію, сприйняття, ерудицію, переконання і позицію.

Потреби людини, звичайно, найрізноманітніші. Однак спонукальним мотивом вони стають лише тоді, коли мотивація рішення щодо купівлі досягає достатнього ступеня інтенсивності. Інакше кажучи, мотив – це інтенсивний тиск потреби на особу, вимога її задоволення. Задоволення цієї потреби може бути мотивом для виникнення нових потреб. Ці питання вивчає психологія. Трактування вчених з приводу мотивації поведінки людини суттєво відрізняються.

Так, за 3. Фрейдом, реальні психологічні сили, що спонукають людину до дії, перебувають за межами її свідомості. Людину пригнічують багато прагнень (спонукань) у процесі прийняття нею певної соціальної ролі. Вона вважає, що цих прагнень не можна уникнути чи досить чітко їх контролювати. Якщо в маркетингу використати цю теорію, то потрібно визнати, що особа до кінця не усвідомлює мотивів своєї поведінки під час купівлі, діє переважно підсвідомо. Отже, ці фактори слід враховувати при дизайні товару, рекламі, щоб стимулювати підсвідомі елементи психіки людини.

Більш суттєве значення для маркетингу має інша теорія мотивації, її автор – американський вчений А. Маслоу. Він спробував пояснити, чому людьми керують певні потреби і в певний час, чому одні докладають всіх зусиль для задоволення, наприклад, соціальних потреб, а інші намагаються задовольнити духовні потреби. З цією метою він побудував ієрархічну систему потреб, де в основі піраміди лежать потреби, які найбільше “тиснуть” на особу, а на її вершині – ті, що “тиснуть” порівняно менше.

Насамперед кожна особа намагається задовольнити найважливішу для себе у цей момент потребу, а потім уже наступну за важливістю (голодну людину навряд чи зацікавить придбання творів мистецтва). Людина начебто визначає для себе певну черговість задоволення своїх потреб. Виходячи з цього, в маркетингу треба вживати заходів до посилення впливу на мотивацію поведінки покупця з тією метою, щоб з усієї різноманітності благ і послуг у межах певної потреби він надав перевагу саме цьому товару.

Люди з визначеною мотивацією готові приймати рішення на ринку. Проте досвід показує, що однаково мотивовані покупці у схожій ситуації діють по-різному, оскільки по-різному сприймають одну ситуацію. Чому ж це відбувається? Людина, як відомо, одержує інформацію за допомогою п’яти органів відчуття (дотик, слух, зір, нюх і смак), але у кожного інтерпретація й організація цієї інформації індивідуальна. Тому сприйняття можна визначити як процес добору, організації та інтерпретації інформації кожним окремим індивідом з метою отримання більш повного уявлення про певний об’єкт. Завдання спеціаліста з маркетингу – привернути увагу покупців завдяки професійно виконаній рекламі в різних її формах (проспекти, телебачення, газети тощо). Потім докласти всіх зусиль для збереження позитивного сприйняття ситуації та спонукання до прийняття рішення про покупку.

Маркетологи, які працюють на міжнародних ринках, повинні знати особливості національної культури різних країн і відповідним чином пристосовувати свої маркетингові стратегії. Вони повинні прагнути виявляти культурні зрушення, щоб довідатися, які нові товари споживачі хотіли б придбати.

Приклад У результаті певного зрушення в культурі українці стали більше уваги приділяти своєму здоров’ю й фізичному стану, що привело до розвитку нової галузі, яка виробляє тренажери, спор­тивний одяг, продукти зі зниженим змістом жирів, натуральні продукти й послуги для оздоровлення та спорту.

Кожна культура складається з дрібніших елементів – субкультур.

Субкультура – група людей, яка дотримується певної систе­ми цінностей, заснованої на їх загальному життєвому досвіді та становищі в суспільстві.

Окремі субкультури представлені групами людей, об’єдна­них за національними, релігійними, расовими, віковими, стате­вими ознаками, тих, що мешкають в одному географічному ре­гіоні, зайняті певним видом діяльності, спорту, хобі, осіб пев­ного соціального статусу або представників певної громадської організації.

Культурне середовище виливає на характер споживання. Виокремлюють такі загальнокультурні типи купівельної поведінки: варварська (язичницька) та сакральна.

Про варварське споживання говорять тоді, коли під час при­дбання товарів людина користується виключно тими утилітарни­ми функціями, які виконує купований товар. Наприклад, одяг за­хищає від холоду, мобільний телефон забезпечує зв’язок.

Під сакральною поведінкою розуміють наділення товару при­хованим сакральним змістом. Більшість людей під час придбання одягу купують образ, стиль життя, надію на зміни в особистому житті тощо. Товари, пов’язані з сакральною поведінкою, перева­жно є марочними, з високою ціновою премією бренда.

В різних культурах різним є співвідношення варварського і сакрального споживання. 

3. Культурне середовище та характер споживання

Рушійною силою поведінки споживачів виступають потреби і мотиви. Вивчення потреб дозволяє пояснити, чому в людини виникає потреба купити що-небудь, у той час як знання мотивів, що схиляють до споживання, дає можливість зрозуміти, чому ці спонукання реалізуються таким чином. Результатом вивчення потреб є відповіді на наступні запитання: хто користується даною категорією товарів, наскільки велика ця група людей і якими якісними характеристиками вона володіє, в чому різниця потреб представників різних соціальних груп, з чим пов’язаний вибір того чи іншого товару. Поведінка споживачів – це активність, що виявляється людьми при виборі, оплаті товарів та послуг, яка припиняється при задоволенні людських потреб та бажань. У процесі купівлі великий вплив на споживачів здійснюють культурні та соціальні фактори. Серед факторів культурного рівня найбільший вплив здійснює культура –основна першопричина, яка визначає потреби і поведінку людини. Будь-яка культура включає в себе субкультури, які надають своїм членам можливість більш конкретного ототожнення і спілкування з собі подібними. До факторів культури відносять, також, і соціальний стан споживача. Вплив цих факторів виражається в цінностях і в процесі прийняття рішення про покупку. Культурні цінності – набір соціальних норм, правил, стандартів, яких дотримується більшість людей і, які виконують регулятивну функцію по відношенню до їх поведінки. Прийнято вважати, що культурні цінності найбільш стійкою, традиційною структурою свідомості, яка підлягає сильному стабілізуючому впливу з боку етнічних, регіональних і релігійних традицій. У системі маркетингу врахування цього фактора є обов’язковим, оскільки товари, послуги, соціальні ідеї, які не відповідають цим традиціям, сприймаються людьми як ворожі та неприйнятні. Однак в умовах гострих соціально-економічних зрушень культурні цінності можуть суттєво змінюватися. Слід враховувати, що при руйнуванні старих цінностей виникає часовий вакуум, який заповнюється стихійно більш спрощеними соціально неприйнятними цінностями або на рівні державної культурної політики має бути запропонований прийнятний вибір нових цінностей. Проблема цінностей з точки зору маркетингу означає проблему визначення образу або стилю життя. Такі фактори як суспільні і групові цінності, норми, традиції, звичаї і ритуали, менталітет чутливо реагують своєю зміною на будь-які суспільні флуктуації і є, власне, наслідками останніх. У цьому плані вони становлять зручний об’єкт для рекламної, пропагандистської діяльності маркетологів, які мають можливість у такий спосіб опосередковано впливати на формування внутрішніх факторів поведінки споживачів – соціальні потреби, установки, ціннісні орієнтації, переваги і очікування.

Поведінка споживача визначається факторами соціального порядку, до яких належать референтні групи, сім’я, соціальна роль і статус. Ці фактори пояснюють вплив інших людей на процес прийняття рішення про покупку, незалежно від того, чи це прямий чи опосередкований вплив. Цю проблему дослідив американський економіст Х. Лейбенстайн, виділивши три найтиповіші випадки взаємовпливу: – ефект приєднання до більшості – спонукає споживача купувати те, що й усі. Він є проявом бажання бути на «хвилі життя», не відставати від інших, дотримуватися загального стилю. Така поведінка споживача є виявом соціального аспекту стандартизації; – ефект сноба – споживач намагається якось вирізнитися серед інших, бути особливим, оригінальним, не схожим на натовп, тобто попит окремого споживача негативно співвідноситься із загальним обсягом попиту; – ефект Веблена – споживач орієнтується на придбання тих товарів, що засвідчують його високий статус, корисність товару «престижного споживання» залежить не тільки і навіть не стільки від його якісних характеристик, скільки від ціни, за якою його можна придбати. Особливий інтерес для маркетологів становить мода – форма стандартизованої масової поведінки людей, яка властива для всіх сфер суспільного життя і виникає стихійно під впливом настроїв, смаків і захоплень, домінуючих у суспільстві.

Дія моди ґрунтується на соціально-психологічних механізмах відображення впливу зовнішнього середовища, серед яких слід виділити:

– наслідування – відтворення індивідом певних зовнішніх рис та зразків поведінки і може здійснюватися на несвідомому (копіювання) чи свідомому(ідентифікація та імітація) рівнях;

– запозичення, яке можливе, коли індивід знаходиться на рівні стильових запитів, на рівні запозичуваний об’єктів;

– продукування – творче сприймання і перетворення впливів соціального середовища. Значну роль в процесі купівлі відіграє такий соціально-психологічний фактор, як особистий вплив на покупця інших осіб, особливо якщо їх думка і авторитет для нього незаперечні. Такий безпосередній вплив на покупця можуть здійснювати члени сім’ї, колеги по роботі, сусіди, випадкові знайомі і незнайомі люди, а також люди, що професійно займаються продажем товарів та наданням послуг (торгові агенти та продавці). Однак цей вплив може бути й опосередкованим, коли покупці зважають на думку авторитетів, донесену до них засобами масової комунікації, літератури, мистецтва, кіно і т. д. В останніх випадках, починаючи з особистого впливу торгових агентів і продавців, для діячів ринку криються великі можливості для формування попиту і стимулювання збуту. Таким чином, можна стверджувати, що врахування соціально-культурних факторів на поведінку споживачів набуває все більшого значення.

Тому при виході на ринок необхідно уважним чином враховувати сформовану на ринку ситуацію в соціально-культурній сфері, намагатися адаптувати свою продукцію під місцеві умови, вимоги населення.

Так можна порекомендувати вітчизняним підприємствам, що орієнтує свою діяльність на внутрішній ринок враховувати наступні фактори, які склалися в даний час в Україні:

– На ринку споживачів в основному переважає середній клас, він же є і основним масовим покупцем. Тому організаціям необхідно враховувати наступні культурні особливості, які відрізняють споживачів в нашій країні

1. Потреби наших людей обмежуються їх бюджетом, тому в культурі споживання тут переважають класичні продукти, звичні для нашої широти. Частка споживання екзотичних продуктів у нашій країні зовсім невелика.

2.Серед населення нашої країни знаходиться значна кількість людей у ​​віці за 30 років, які звикли витрачати кошти на звичайні повсякденні предмети, а не предмети розкоші, люди цього віку звикли якісно харчуватися і якісно одягатися – це ще один чинник культури, який необхідно враховувати.

3.Важливим чинником культури для споживачів є їх національна особливість. Виходячи зі своїх нечисленних потреб споживачі значну увагу приділяють вітчизняним товарам. Також в крові українців є така характерна особливість – як ощадливість, тобто вони не люблять переплачувати гроші за ту продукцію, яку можна купити дешевше. У такій ситуації застосування маркетингової стратегії по «зняття вершків» в нашій країні повною мірою здійснювати не вдається, оскільки наші люди вважають за краще почекати, коли спаде пік продажів на певну модель, ринок виявиться насиченим, ціна на товар знизиться – і ось тоді його можна буде придбати

4.Крім того, в нашій стані давно склалася культура споживання відомих марок. Підприємство, орієнтуючись на внутрішній ринок не може не враховувати той варіант, що споживач при інших рівних умовах віддасть перевагу товар відомого бренду.

Тому підприємствам можна порадити вихід на ринок з добре відомим товаром, давно випробуваним в нашій країні, який не буде вважатися чужим у наших людей. Крім того, цей вихід повинен супроводжуватися прив’язкою до будь-якої відомої марки, бажано вітчизняної. Краще, щоб ця продукція виступала в якості заступника добре розкрученої марки, а в ідеалі доповнення до неї.

– Останнім часом, особливо у сфері споживчих товарів, у нашій країні відзначається спад споживання китайських товарів сумнівної якості на користь класичних аналогів ЄС або якісних товарів зі Сходу.

Тому в такій ситуації, щоб підтримати мінливу культуру білорусів до споживання ґрунтовних, якісних товарів середнього цінового сегмента, вітчизняним підприємствам необхідно виробляти товари за співвідношенням «ціна-якість» не поступаються іноземним. А це в даний час вимагає значних витрат при переозброєнні виробництва. 

Висновки

Отже, культура надає зовнішній вплив, вона впливає на купівельний процес, забезпечуючи інформацію, накладаючи обмеження і відкриваючи можливості.

Вплив зовнішнього середовища відбувається по чотирьох різних напрямках. По-перше, нею визначається доступність товарів і послуг. Ця функція відображає, зокрема, вплив фізичних, технологічних та економічних чинників. По-друге, зовнішнє середовище визначає загальні умови, з якими з якими стикаються організації-покупці, включаючи рівень економічного зростання, національного доходу, безробіття і норму позикового відсотка. Домінуючий вплив на загальні умови бізнесу роблять економічні і політичні сили. Економічні чинники є переважно (але не виключно) цільовими змінними, в той час як політичні – нецільовими за своєю природою. По-третє, зовнішні впливи детермінують цінності і норми, що регулюють міжорганізаційні і міжособистісні взаємини між покупцями і продавцями, а також між конкуруючими фірмами, між організаціями-покупцями та іншими інститутами, такими, як держава і торгові асоціації. Нарешті, зовнішні сили впливають на що надходять в організацію-покупець інформаційні потоки. Тут найбільш важливою є передача маркетингової інформації від потенційних постачальників через медіа та інші особисті і неособисті канали. Інформаційні потоки відображають різноманітність фізичних, технологічних, економічних і культурних чинників.

Остання сукупність факторів, що впливають на поведінку споживачів, – це соціальне й культурне середовище. До ці чинників належать і загальні культурні впливи, виходять від суспільства, в якому живе споживач, і більш специфічні впливу – суспільного класу, до якого він належить, і його сім’ї. 

Список використаної літератури

1. Алешина И. В. Поведение потребителей : [учеб. пособ. для вузов] /И. В. Алешина. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 384 с.
2. Блэкуэлл Р. Поведение потребителей / Р. Блэкуэлл, П. Миниард,Дж.Енджел: пер с англ. – 10-е изд. – СПб. : Питер, 2007. – 944 с.
3. Байбардина Т. Н. Поведение потребителей. Практикум : пособие / [авт.-сост. : Байбардина Т. Н., Титкова Л. М., Кожухова Г. Н.]. – Мн. : Новое знание, 2002. – 123 с.
4. Беккер Г. С. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. С. Беккер // THESIS. – М., 1993. – Вып. 1. – С. 24.
5. Блэкуэлл Д. Поведение потребителей / Блэкуэлл Д., Миниард П., Энджел Дж. : пер. с англ. под ред. Л. А. Волковой. – [изд. 10-е]. – СПб. : Питер, 2007. – 944 с.
6. Энджел Дж. Ф. Поведение потребителей / Энджел Дж. Ф., Блэкуэлл Р. Д., Миниард П. У. – СПб. : ПИТЕР Ком, 2000. – 759 с.
7. Зозулев А. В. Поведение потребителей: учеб. пос. [для высших учеб. завед.] / А. В. Зозулев. – К. : «Знання», 2004. – 357 с.
8. Ильин В. И. Поведение потребителей / В. И. Ильин. – СПБ. : ПИТЕР, 2000. – 224 с.
9. Капінус Л. В. Оцінка характеру поведінки споживачів / Л. В. Капінус // Економіка та держава : міжнародний науково-практичний журнал. – Київ, 2008. – № 12. – С. 41-43.
10. Ложкін Г. В. Споживацька поведінка / Г. В. Ложкін, В. Л. Комаровська // Практична психологія та соціальна робота : науково-практичний та освітньо-методичний журнал. – Київ, 2009. – № 4. – С. 1-10.
11. Ложкін Г. В. Економічна психологія : Навч. пос. / Г. В. Ложкін, В. В. Спасєнніков. – [2-ге видання, перероб. і доп.]. – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 400 с.
12. Мастинець М. В. Соціальні детермінанти споживацької поведінки в сучасному суспільстві : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціолог. наук: 22.00.04 / М. В. Мастинець. – Харків : Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2009. – 19 с.
13. Мороз Л. А. Маркетинг : навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. А. Мороз, Н. І. Чухрай. – Львів : Національний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект-Захід», 1999. – 244 с. – (Збірник вправ).
14. Муромкина И. Оценка поведенческой реакции потребителей / И. Муромкина // Маркетинг : научный журнал. – М. , 2004. – № 3. – С. 80-88.
15. Прокопенко О. В. Поведінка споживачів : навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Прокопенко, М. Ю. Троян. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.
16. Скибінський С. В. Поведінка споживачів : навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / С. В. Скибінський, Н. Ф. Басій, Л. М. Орел. – Львів : Центр. спілка споживачів товарів України, Львів. комерц. академія, 2004. – 103 с.
17. Соломон Майкл Р. Поведение потребителя. Искусство и наука побеждать на рынке / Майкл Р. Соломон. ; [пер. с англ.]. – СПб. : ООО «ДиаСофтЮП», 2003. – 784 с.
18. Підлужна О. Соціально-психологічні аспекти споживання // Вісник Львів. ун-ту. – Серія Екон. – 2008. – Вип. 39. – С. 380–384.